Відбулася перша Київська міжнародна конференція з безоплатної правової допомоги «Безоплатна правова допомога як інструмент соціальної справедливості»

Україна є одним із визнаних регіональних та глобальних лідерів розбудови сталих моделей доступу до правосуддя на основі міжсекторальної співпраці, саме тому конференція покликана стати майданчиком для регулярних зустрічей з питань розвитку систем БПД для експертів та представників систем безоплатної правової допомоги з різних країн.

Перша Київська міжнародна конференція з безоплатної правової допомоги «Безоплатна правова допомога як інструмент соціальної справедливості» (KILAC) – це три дні натхненної роботи, які включали понад 15 пленарних дискусій, робочих груп та супутніх заходів у рамках конференції; більше 70 спікерів та спікерок з України, Канади, Грузії, Нідерландів, Шотландії, Ізраїлю та інших країн; понад 80 виступів та презентацій на теми, що стосуються найкращих українських та міжнародних практик з надання правової допомоги, посилення правової спроможності людей та громад, впровадження інновацій у сфері права тощо; більше 300 учасників з 8-ми країн.

Хочемо поділитися з вами найяскравішими моментами конференції.

ДЕНЬ 1 (10 вересня)

Із вступних слів на відкритті конференції:

“Безоплатна правова допомога – один із пріоритетів діяльності Міністерства юстиції, адже система БПД – найбільш наближена до людей і торкається ключових аспектів їх життя. Моя робота у подальшому буде сфокусована у цьому напрямі. Сьогоднішній захід є знаковим для мене, адже це перша конференція, в якій я беру участь на посаді Міністра. Сподіваюся, вона дасть можливість обговорити найкращі шляхи того, як можна покращувати роботу системи і я щиро радий, що ми маємо канадську підтримку у цій сфері” – Міністр юстиції України Денис Малюська.

Роман Ващук, Надзвичайний та Повноважний Посол Канади в Україні, зазначив: “Люди повинні мати можливість захищати свої права. Коли вони знають, що можуть це зробити – це соціальна справедливість.Система БПД взяла на себе важливе завдання щодо покращення доступу до правосуддя для вразливих верств людей в Україні. На наш погляд, система справляється із цим завданням успішно. І щодня сотні українців та українок отримують необхідні їм правові консультації. Українська система БПД – одна з найбільш розвинених в Європі, це зразок для наслідування для багатьох інших країн. Це остання масштабна подія у межах нашого проекту “Доступна та якісна правова допомога в Україні”. Дякую усім, хто доклався до того, аби зробити систему кращою: Міністерству юстиції, Координаційному центру з надання правової допомоги, Канадському бюро міжнародної освіти, адвокатам, міжнародним експертам, громадським активістам, правозахисникам, журналістам та іншим“.

Лариса Бізо, президентка Канадського бюро міжнародної освіти та директорка проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», приділила увагу інтенсивному розвитку системи БПД у 2015 році, коли були створені 100 місцевих центрів з надання БВПД, зазначивши, що за останні 5 років було пророблено величезну роботу.

“Але це тільки початок. Ця конференція про те, куди рухатися далі. Сподіваємося, що в рамках роботи конференції ми разом зможемо виробити дієві рекомендації щодо подальшого розвитку системи“.

Про безоплатну правову допомогу як інструмент соціальної справедливості в своїх ключових промовах говорили правозахисниця, адвокатка, медійниця, письменниця Лариса Денисенко, виконавчий директор «Товариства правових послуг», Британська Колумбія (Канада) Марк Бентон та директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк. 

“Згадаймо революцію Гідності – це був виклик для репутації системи БПД, її незалежності та ефективності.

Це був виклик на людяність та соціальну справедливість. Система впоралась з цим викликом, забезпечивши своєчасний та неупереджений захист протестувальникам.

Я вітаю усіх колег та колежанок у системі БПД, хто додклався до цього. Це те, що сьогодні ми в повній мірі ми ще не усвідомлюємо і усвідомимо навіть не завтра” – Лариса Денисенко.

Марк Бентон, який вже понад 30 років працює у сфері правозахисту та понад 15 років – у системі БПД Британської Колумбії, наголосив на важливості забезпечення доступу до правосуддя як ключового чинника, що впливає на дуже багато сфер суспільного життя: “Якщо ми добре робимо свою роботу – то від цього виграє усе суспільство, і в соціальній і в економічній сфері“.

Олексій Бонюк ретроспективно окреслив основні етапи розвитку системи БПД в Україні – від відкриття 27 регіональних центрів з надання БВПД, до понад 550 точок доступу до послуг системи БПД, а також акцентував увагу на ключових напрямках її розвитку: розширенні доступу до БПД та забезпеченні її високої якості: “Неякісна правова допомога рівнозначна її ненаданню. Для нас – це аксіома“.

Під час панельної дискусії «Вплив системи безоплатної правової допомоги у просуванні рівного доступу до правосуддя та досягненні справедливості: досвід України» Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань ґендерної політики, зазначила:

“Коли говоримо про повагу до гідгності і довіру, ми не можемо не говорити про принципи толерантності, недискримінації та ґендерної рівності. Надання якісної правової допомоги неможливе без політики ґендерної інтеграції в системі БПД. Сьогодні її активно проводить Координаційний центр з надання правової допомоги. Розробка Ґендерної стратегії системи надання безоплатної правової допомоги “Рівні партнери” та її впровадження в системі БПД – це значне досягнення“.

“Коли ми говоримо про соціальну справедливість, ми повинні докладати зусилля для того, щоб правові послуги були доступні для найбільш вразливих, маргіналізованих груп людей. Маємо враховувати їх потреби” – Девід МакКіллоп, віцепрезидент «Правової допомоги Онтаріо» (Канада) де він відповідає за розробку спеціальних стратегій доступу до правосуддя, покликаних вдосконалювати спроможність надавачів послуг та відповідність послуг потребам соціально незахищених груп клієнтів, як-от постраждалим від домашнього насильства, людям, що мають проблеми з психічним здоров’ям та залежністю, корінним жителям та членам “видимих” меншин, які є надмірно представленими в системі кримінального правосуддя.

ДЕНЬ 2 (11 вересня)

Окрім панельних дискусій та пленарних засідань, робота конференції відбувається і в робочих групах, у яких міжнародні та українські учасники ділилися своїм досвідом, який може допомогти у вирішенні проблем, які виникають у сфері надання правової допомоги в Україні. Так, у другий день свої напрацювання представили 4 робочі групи:

1. Впровадження змін шляхом стратегічного впливу: виявлення та вирішення системних правових проблем.
   Робота групи була присвячена обговоренню системних проблем у сфері надання правової допомоги в Україні, а також альтернативних способів вирішення спорів, що дозволяють задовольнити проблеми вразливих груп людей.
2. Протидія ґендерно обумовленому насильству та дискримінації: комплексний та мультидисциплінарний
   підхід.
   Учасники групи обговорювали складові цього підходу з фокусом на важливості забезпечення вразливим групам повноцінного доступу до послуг БПД аби долати дискримінацію, яку вони зазнають частіше.
3. Професійний розвиток надавачів БПД орієнтований на потреби клієнтів.
   Дискусія у цій групі стосувалася питань професійного розвитку надавачів БПД та, зокрема, розвитку “м’яких” навичок (soft skills).
4. Адвокація доступу до правосуддя для вразливих та марґіналізованих груп.
   Робота групи фокусувалался на обговоренні шляхів вдосконалення вже існуючих механізмів розширення можливостей захисту прав вразливих груп людей, а також пошук нових шляхів просування змін, необхідних для розширення доступу до правових методів вирішення проблем.

Попри велику кількість форм і засобів надання БПД, її головними характеристиками, незалежно від масштабів, є доступність і якість. Саме такі вимоги висуваються до всіх провайдерів безоплатної правової допомоги – і до фінансованих державою систем національного рівня, і до громадських організацій, що опікуються правами однієї з численних вразливих груп.

● Що означає «доступність» у контексті надання правової допомоги?
● Як різні системи правової допомоги розуміють це поняття на практиці, як його інтерпретують?
● Чи існують мінімальні стандарти та характерні риси «доступної» системи, і чи можна їх виміряти та наскільки?

Ефективність управління та незалежність діяльності систем надання БПД мають вирішальне значення для дієвості та сталості таких систем. Існує багато потенційних моделей управління системами безоплатної правової допомоги, кожна з яких має свої переваги та особливості. Оскільки не існує єдиної моделі, яка б використовувалася усюди, багато країн зробила вибір на користь створення наглядових рад із різними рівнями автономії для здійснення нагляду за діяльністю систем правової допомоги.

Про це говорили учасники панельної дискусії «Створення ефективних моделей управління для посилення незалежності та сталості систем безоплатної правової допомоги».

“Системи безоплатної правової допомоги повинні бути незалежними від зовнішніх впливів, аби забезпечувати якісну та своєчасну правову допомогу, відповідати потребам людей. Разом із тим, вони несуть відповідальність за раціональне використання державних фінансів.

Як забезпечити незалежність систем БПД та раціональне використання бюджетних коштів – ключове питання. Кращі практики свідчать, що системи БПД мають бути незалежними від впливу різних зацікавлених сторін. Міністерство юстиції не має втручатися в операційну діяльність системи, але система БПД повинна ефективно комунікувати та співпрацювати з Міністерством, а консультативна чи наглядова рада цьому сприятиме.

Що стосується української системи БПД, то створення Наглядової ради відповідає і рекомендаціям звіту Ради Європи за результатами оцінювання системи безоплатної правової допомоги в Україні у світлі стандартів та передового досвіду Ради Європи (2016 рік), а також базується на рекомендаціях міжнародної експертної групи, в яку входять й канадські експерти за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні»” – Алан Патерсон, професор права та директор Центру професійних правничих досліджень Школи права Університету Страсклайд, Шотландія.

“Як членкиня наглядових рад систем безоплатної правової допомоги можу сказати, що роль Наглядової ради полягає у тому, щоб не втручатися в операційну щоденну роботу системи БПД, але допомагати в питаннях управління ризиками, визначення стратегічних пріоритетів і цілей, фасилітувати партнерства із Міністерством юстиції та іншими ключовими стейкхолдерами. Рада має володіти багатьма компетенціями, бути збалансованою як ґендерно, так і експертно, працювати як єдина команда в інтересах системи БПД та її клієнтів” – Селест Халдейн, ексголова Ради директорів «Товариства правових послуг» та голова Комісії з питань переговорів з корінним населенням Британської Колумбії, Канада.

“Допомагати визначати стратегічне бачення та пріоритети – ключова роль наглядових рад систем БПД. Як людина із 23-річним досвідом роботи, як в системі БПД (адвокатом), а також – в Міністерстві юстиції, можу сказати, що це величезний поступ, що в Україні це питання сьогодні стоїть на порядку денному удосконалення системи БПД. Питання належного врядування не менш важливе, аніж забезпечення доступності та якості послуг правової допомоги. Для ефективної роботи Наглядовим радам важливо слухати людей, яким надаються послуги, а також тих, корті працюють в системі, Уряд країни та його пріоритети, а також інших стейкхолдерів” – Кріс Бентлі, ексміністр юстиції провінції Онтаріо, директор Зони правових інновацій Університету Райєрсон, Торонто, Канада.

“Я вітаю рішення України утворити Наглядову раду, яка буде формуватися на основі компетентностей, а не на основі представницького принципу. З мого понад 30 річного досвіду роботи в системі БПД Нідерландів, основними компетенціями, які потрібні для успішної роботи Наглядової ради, є управління персоналом, фінансове управління, розуміння потреб клієнтів, а також стратегічне планування та інновації” – Пітер ван ден Біггелаар, ексдиректор Ради правової допомоги Нідерландів.

“Наглядова рада – це живий організм, який має постійно розвиватися, враховувати зміну потреб та викликів, використовувати інноваційні підходи в роботі. Система БПД не працює в ізоляції, навпаки, – є важливим елементом сектору правосуддя, і це середовище є складним, де відбувається багато змін і є багато інтересів. Завдання Наглядової ради – допомагати керівнику системи БПД у навігації цього середовища, при цьому зберігати чіткий курс на задоволення потреб клієнтів” – Марк Бентон, виконавчий директор «Товариства правових послуг», Британська Колумбія, Канада

ДЕНЬ 3 (12 вересня)

Третій і заключний день конференції, присвячений обговоренню шляхів та можливостей розширення доступу до правосуддя за допомогою правових інновацій, а також клієнтоорієнтованого підходу до надання правових послуг, також розпочався з презентації напрацювань робочих груп:

1. Забезпечення якості безоплатної правової допомоги: запровадження стандартів надання послуг, розвиток механізмів моніторингу та забезпечення якості послуг
   Учасники групи обговорювали різзноманітні підходи до забезпечення якості БПД, зокрема, і визначення стандартів якості надання правової допомоги, розглядали існуючі і нові механізми та інструменти забезпечення послуг виского рівня, зокрема, з досвіду України, Канади, Нідерландів та Шотландії.
2. Впровадження інновацій: пошук та розробка інноваційних рішень, у тому числі технологій, для покращення доступу до правової допомоги та правосуддя в цілому
   Робота групи була спрямована на обговорення інноваційних рішень, у тому числі інформаційних технологій, для покращення доступу до правової допомоги та правосуддя в цілому.
3. Залучення громад та посилення правової спроможності
   Обговорення в групі торкалося пошуку дієвих механізмів залучення ресурсів територіальних громад на ефективне вирішення правових проблем, задоволення правових потреб та посилення правової спроможності цих громад та їх мешканців.
4. Прийняття рішень на основі аналізу даних: удосконалення доступу до правової допомоги
   Група працювала над кращими підходами до аналізу данних та застосування результатів такого аналізу для удосконалення до БПД та підвищення якості її надання.

Надавачі БПД все частіше переконуються у тому, що традиційна концепція надання правових послуг віч-на-віч стає менш дієздатною та сталою. Маючи, з одного боку, зростаючий попит на послуги БПД, а з іншого – обмежені ресурси для організації надання таких послуг, системи правової допомоги у багатьох юрисдикціях застосовють інновації для підтримки сталості систем БПД.

Крім того, усе частіше використовуються й нові технології у сфері права, які змінюють шляхи та способи взаємодії клієнтів із системами БПД й іншими інституціями у сфері доступу до правосуддя та значною мірою посилюють продуктивність надавачів правової допомоги.

“Коли ми говоримо про надання правової допомоги, то потрбіно сказати, що довгий час ми (ті, хто надають допомогу) залишалися сам на сам в у свой роботі із вирішенням проблем клієнтів. Значний розвиток інноваційнийх технологій в останні десятиліття дуже це змінюють. Сьогодні, завдяки інноваціям, ми маємо можливості допомагати більшій кількості клієнтів, робити це швидше. Чи витіснять технології людей? Я б сказав, що це питання слід ставити по-іншому: як іновації та новітні технології можуть допомогти нам застосовувати свої навички в швидкозмінних умовах сьогоднішнього світу” – Кріс Бентлі.

Переглянути фотоальбом першого дня конференції

Переглянути фотоальбом другого дня конференції

Переглянути фотоальбом третього дня конференції